Opel Astra L: німецька ковбаска з французькою гірчицею

Новий Opel Astra поки що рідко можна зустріти на українських вулицях. Але щойно він з'являється, то зазвичай привертає увагу як перехожих, так і водіїв у дорожньому потоці. Звичайно, на це вплинула загальновідома ситуація, втім усе це справа часу, тому поговоримо про нову Astra, яка базується на тій самій платформі, що й Peugeot 308.

Ззовні нова Астра насправді вирізняється у потоці: гостра «кістка» посередині капота та горизонтальні лінії, які закарбовують опуклості колісних арок, робить цей автомобіль стильним і сучасним.

У свою чергу маленький рифлений чорний трикутник позаду задніх дверей повертає до Mk1 Astra і своєю формою нагадує боліди Формули-1 минулих років.

Простіше кажучи, зовнішність нового Опель Астра - це однозначно його сильна сторона! Окремого шарму (у даному випадку) додає колір, який додатково підкреслює геометрично-дизайнерські особливості моделі.

Попри спільну платформу з Пежо 308, Astra L виглядає справжньою німкенею. Це не добре і не погано, це просто як факт. Стримано і стильно..

Інтер'єр та ергономіка

Усередині - покращена версія приладової панелі аля-Mokka з подвійним екраном, багато цікавих текстур у оздобленні салону і дуже зручні сидіння (з дуже практичною оббивкою), схвалені німецьким інститутом ортопедів AGR. Зазначу - мова йде про передні сидушки. За рівнем зручності я би порівняв їх з BMW! А от до чого доведеться звикати, так це до посадки, як такої - сидиш «як п'ятою точкою на асфальті», але кожному своє, звичайно.

Якщо говорити про задній ряд, не можу сказати, що там можна «мотиляти» ногами (хотілося б трішки більше), однак загалом місця достатньо.

Зате багажник у нової Айстри за мірками С-класу цілком пристойний: у хетчбека - 422 л.

Незважаючи на домінування екранів і сенсорів, в Астрі є гармонічне поєднання цифрових і фізичних кнопок. Фактично центральна консоль «двошарова», але не таке, як у Peugeot 308 з такою ж «структурою», але в Опелі зчитування інформації і користування функціями, як на мене, більш зручне. Особливо, коли звикаєш, де що знаходиться.

Перед водієм тепер панорамне табло Pure Panel із двома 10-дюймовими екранами (приладовий та мультимедійний). Приладовий екран має кілька режимів відображення інформації та може бути доповнений кольоровим проекційним екраном на лобовому склі. Мультимедійний екран, зрозуміло, сенсорний, а під ним розмістився вузький кнопковий блок клімат-контролю та фізична рукоятка регулювання гучності. Сенсорних клавіш, на щастя, немає ні на кермі, ні на центральному тунелі. До сумнівних віянь сучасної інтер’єрної моди я би відніс чорні глянсові поверхні, які швидко брудняться і легко дряпаються.

Ходові якості

З приводу підвіски, вона у Opel Astra L феноменально комфортна і водночас «збита». Якщо їхати по ямах чи при наїзді на «лежачки», навіть на задньому ряді не відчувається дискомфорту, але при активному драйві авто не «пливе», як желе, а навпаки - тримає дорогу майже як гарячий хетч. Хоча з огляду на двигун і паспортну динаміку, це точно не глінтвейн.

У плані ходових якостей, це скоріше такий собі напівсолодкий рислінг. Нічого видатного, але смачно, приємно і «тихо». Під «тихо» слід розуміти гарну шумоізоляцію, як самої ходової частини, так і загалом. Ані на нерівностях, ані на швидкості 140+ сторонніх шумів немає, ба більше - відчуваєш себе, як в автомобілі класу преміум.

Що стосується двигуна, його характеристики не надто вражають. 1,5 літри, 130 сил і 12 секунд до сотні. Замало? Якщо говорити про цифри - точно. Але по відчуттях - цілком достатньо, завдяки тяги турбодизеля і 8-ступеневому «автомату» від AISIN. А найголовніше, що витрати при цьому просто смішні, як для такого автомобіля. 5 літрів на сотню - це більше, ніж реальний показник. Коли ж поставити собі на меті економити - можна реально уміститися в 4 л, а то і 3 з половиною!